- яча
- 1) тягучий;2) отсыревший;
яча чыра — отсыревшая лучина.
Марийско-русский язык (Марла-рушла мутер). 2009.
яча
Смотреть что такое "яча" в других словарях:
Каторы-Яча — Характеристика Длина 23 км Бассейн Надым Бассейн рек Надым Водоток Устье Надым · Местоположение 495 км по … Википедия
ячать — ячать, ячу, ячим, ячишь, ячите, ячит, ячат, яча, ячал, ячала, ячало, ячали, ячи, ячите, ячащий, ячащая, ячащее, ячащие, ячащего, ячащей, ячащего, ячащих, ячащему, ячащей, ячащему, ячащим, ячащий, ячащую, ячащее, ячащие, ячащего, ячащую, ячащее,… … Формы слов
ячать — якнуть стонать, звать на помощь , южн., зап. (также у Гоголя), укр. ячати кричать по лебединому , ячити плаксиво говорить, клянчить , русск. цслав. ячати, ячу стонать , болг. екна звучу, стенаю (Младенов 160), сербохорв. jечати, jeчи̑м… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ячаний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ячання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ячати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
овияч — яча, ч. Ол. Обмотка; довгі смуги цупкої тканини, якими солдати обмотують ноги від черевиків до колін … Словник лемківскої говірки
повияч — яча, ч. Гж. Пояс для обмотування, обмотка … Словник лемківскої говірки
заячий — а, е. 1) Прикм. до заєць. || Власт. зайцю. || Зробл. із хутра зайця. •• За/яча губа/ вроджена вада людини, що виявляється у роздвоєнні верхньої губи. За/яча капу/ста багаторічна трав яниста рослина з родини товстянкових із м ясистим листям і… … Український тлумачний словник
Rajon Myrhorod — (Миргородський район/Myrhorodskyj rajon) … Deutsch Wikipedia
Малая Гремячая (Миргородский район) — Село Малая Гремячая укр. Мала Грем яча Страна Украина … Википедия
